Для мене величезною загадкою завжди були справжні підстави потрапляння того чи того суворого припису до стилістичних порадників. Особливо, коли розрізнення не просто штучне, а й суперечить історії виразу та його поширеному «помилковому» сучасному вжитку. Потім з довідника цей припис надходить до шкільного вчителя і - вуаля! - маємо усталене ( Read more... )

Поясніть будь ласка, коли вживається слово «квиток», а коли «білет». У книжці «Українська мова. Універсальний довідник» під редакцією М. Зубкова написано що:

білет - екзаменаційний, лотерейний, кредитний;
квиток - вхідний, проїзний, партійний.

Але по цьому поясненню не видно сутнісної різниці, не «запам’ятовується».

 
Найпопулярніша помилка останнього тижня - сплутування цих двох слів.

НЕДОТОРКАНИЙ, -а, -е. 1. Якого ніхто не торкався, не чіпав і т. ін. // До якого ніхто не приступав, за якого ніхто не брався (про роботу). // перен. Непорочний, чистий, цнотливий. Недоторкана дівчина. 2. Який не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, ( Read more... )

Чи регламентується якимось чином вживання Ви з великої літери? Зазвичай порада писати Ви з великої літери, звертаючись до співрозмовника, трапляється в порадниках з етикету, а чи є якісь мовознавчі джерела, де б обґрунтовувалась така практика? І ще питання - чи пов'язане з цим німецьке Sie? Загалом, у яких випадках написання з великої літери буде ( Read more... )

Продовжуючи тему попереднього посту. Усі, хто хотів, висловилися про "бросити". А мене цікавить друге дієслово. Неодноразово доводилося чути: "кину/кидаю/кинув  ПАЛИТИ". І рідше - "кину/кидаю/кинув КУРИТИ". Мені здається, що політика "чим менше схожості з російською, тим більше мова українська" - неправильна. Напевне, мало би бути саме - "курити". ( Read more... )

Шановне панство, маю (у мене є) кілька питань ( Read more... )

 
У будь-якому пораднику чи довіднику з культури мови ви знайдете таку рекомендацію:

Участь. Брати участь, взяти участь [не приймати участь].
          Ненормативним є вислів прийняти участь. Треба: взяти участьЦе зовсім не новітній прояв пуризму, подібні однозначні приписи можна знайти і в Антоненка-Давидовича, і в Білодіда. Зрозуміло ( Read more... )

Наскільки доречно вживати суворість як характеристику доведення чи пояснення? Кілька років тому мені трапилась думка, що суворість стосується радше етичної царини (суворе ставлення, суворий погляд), а в логіко-теоретичній площині краще вживати строгість (строга диз'юнкція, строге доведення). Однак я вже не раз натрапляла на вирази на кшталт сувора ( Read more... )

Трапляються слова, літературна форма яких очевидно порушує їхню етимологію. Іноді розбіжності між «правильним» та літературно усталеним варіантом можна легко пояснити фонетичними змінами в українській мові. Часто навіть обидва варіанти зберігаються у словнику. Приклади таких змін: дисиміляція (рицар-лицар), протеза (очі-вічі), метатеза (медвідь- ( Read more... )

Завдяки подіям кінця 2004 року прикметник помаранчевий отримав шанс витіснити оранжевий з ужитку. Через те, що оранжевий колір не належить до простих, досить складною була і півторастолітня історія усталення назви.

Традиційно в Україні вживали засвоєні з кінця XIX ст. складні наївні позначення кольорів, які містять вказівки на вогонь, жар, - ( Read more... )